Еволюція образу Сехизмундо. П.Кальдерон “Життя – це сон”. Твір-роздум.

     Еволюція – це розвиток, який тісно пов’язаний із поступовим рухом вперед до кращого. Щодо образу Сехизмундо, то, на мій погляд, мова йде про внутрішнє, духовне переродження героя, яке тісно пов’язане із набуттям рис, які здатні, не дивлячись ні на які обставини, змінити людину у кращу сторону. Мова йде про те, що у житті кожного мають мати місце загальнолюдські риси – любов, доброта, милосердя.
     Важка доля Сехизмундо. Не знаючи про своє знатне походження, він змушений жити у гірській вежі, прикутий ланцюгами, за наказом батька. Його відчай і туга передаються словами:
   Ох, я нещасний!
   Ох, я безталанний!
     Сумління батька повертають Сехизмундо у палац. Та дізнавшись про причини своїх страждань, він лише озлобився і проявив жорстокість до усіх, хто був поряд. В очах оточуючих Сехизмундо був звіром:
   Що візьмеш від людини,
   В якої людського – ім’я єдине,
   Яка лиха, безжальна,
   Жорстока, тиранічна і брутальна,
   Породжена між звірів?..
     І знову вежа. Самотній Сехизмундо роздумує про сенс життя, про його швидкоплинність. Через мінливість долі герой усвідомив всю примарність земних благ і життя взагалі:
   Отже, я переконався
   В тому, що все щастя людське,
   Зрештою, як сон, минає…
     І доля усміхнулась Сехизмундо. Народ захотів бачити його майбутнім правителем і звільнив принца. Сехизмундо пробачив батькові кривду, повернув йому трон і визнав своїм королем. Він змінився. Став люблячим, добрим і милосердним:
   І я хочу скористаться
   Щастям тим, що час дарує;
   Я прошу вас, винуватий,
   Помилки простити наші,
   Бо шляхетно їх прощати.
     Бачимо, що Сехизмундо був “звіром”, а став людиною. Знайшов у собі сили змінити себе, про що заявив:
   … Загнуздаєм
   Честолюбство й злобу,
   це шаленство й лють сліпу.
І зрозумів, що треба долати не присуди долі, а самого себе:
   Хто змогти бажає
   Свою долю, той розумним
   І терплячим має бути.
     Таким чином, Сехизмундо на початку і наприкінці твору – це взагалі дві різні людини. Відбулося моральне переродження. Сехизмундо прийшов до переконання, що свобода людини – це не право творити беззаконня, навпаки, свобода сама підпорядковується моральним законам. Тому кожна людина може протистояти долі, якщо буде стояти на боці добра і справедливості.

Опубліковано у 9 клас, Світова література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222