§ 31 Подвоєння букв. “Українська мова” О.Глазова 5 клас 2013 р. ст. 197-205

Нагадаємо,що деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують. На письмі такі подовжені приголосні позначають подвоєними літерами.
Вправа 420.
Подвоєння на межі префікса та кореня: беззвучний, оббігти, віддати.
Подвоєння на межі кореня та суфікса: законний, щоденник, денний.
Подвоєння на межі двох суфіксів, що вказують на вищий ступінь вияву ознаки або можливість (неможливість) дії: широченний, несказанний, незліченний.
Подвоєння дієслівної основи та суфікса -ся : розрісся, пронісся.
Збіг двох однакових приголосних на межі частин складного слова: юннат, спеццех, піввікна.

Вправа 421.
Туман – туманний (туман|н|ий) .
Ячмінь – ячмінний (ячмін|н|ий).
Кордон – прикордонний (при|кордон|н|ий).
Стіна – пристінний (при|стін|н|ий).
Зміна – змінний (змін|н|ий) .
Машина – машинний (машин|н|ий) .
Осінь – осінній (осін|н|ій).
Слова збігаються на межі кореня та суфікса .

Вправа 422.
Над Дніпром – наддніпрянський (над|дніпр|янськ|ий) .
Без звуків – беззвучні (без|звуч|н|і) .
Без зірок – беззірковий (без|зір|ков|ий) .
Без закону – беззаконний (без|закон|н|ий) .
Без зброї – беззбройний (без|зброй|н|ий) .
Без дна – бездонний (без|дон|н|ий).
Над Десною – наддеснянський (над|десн|янськ|ий).
Без сну – безсонний (без|сон|н|ий) .

Вправа 423.
Дзвеніти – від|дзвеніти.
Бігати – об|бігати.
Даль – від|далений.
Бризкати – об|бризкати.
Білити – об|білити.
Знайомитися – роз|знайомитися.
Золочений – роз|золочений.
Дунайський – перед|дунайський.
Ділити – від|ділити.

Вправа 424.
Переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів. Плаче небо важкими дощами, віддзеркалює чорний асфальт. Хто там? – донісся з хати голос. Безпощадній зброї сміху я боюся піддаватись. Мить ця теплим сміхом віддзвенить.
Слово пишуть з двома однаковими приголосними , якщо приголосні звуки збігаються на межі префікса та кореня , отже, треба написати понаддніпрянських.
Слово пишуть з двома однаковими приголосними , якщо приголосні звуки збігаються на межі префікса та кореня , отже, треба написати віддзеркалює.
Слово пишуть з двома однаковими приголосними , якщо приголосні звуки збігаються на межі дієслівної основи та суфікса -ся , отже, треба написати донісся .
Слово пишуть з двома однаковими приголосними , якщо приголосні звуки збігаються на межі префікса та кореня , отже, його треба написати піддаватись.
Слово пишуть з двома однаковими приголосними , якщо приголосні звуки збігаються на межі префікса та кореня , отже, його треба написати віддзеркалює.

Вправа 425.
Одна вранішня година краща двох денних. Зароблене потом віддають медом. Для людської думки немає віддалі. І глибока криниця не бездонна. Хоч совість і беззуба, а до смерті загризти може.
Ден|них (кореня та суфікса) , від|даю|ть (префікса та кореня) , від|дал|і (префікса та кореня), без|дон|н|а (кореня та суфікса) , без|зуб|а (префікса та кореня) .

Нагадаємо, що у прикметниках , утворених за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин- , -ін-, літеру н не подвоюють.
Вправа 426.
Чуєш, курличе ключ журавлиний? Злетіла зграя соколина. Не біда з’явитися на світ у качиному гнізді, якщо ти вилупився із лебединого яйця! Ти повір у пахучу траву, у цвітіння ночей горобиних. Пригадуєте коропиний став у Сосонці? Унадився журавель до бабиних конопель.

Вправа 427.
Деревяний, бетонний, орлиний, юний, мільйонний, юннат, голубиний, синій.
Мільйонний [м’іл’йон:ий]

Нагадаємо, що прикметники пишуть з подвоєними літерами, якщо мають
– наголошений суфікс -енн(ий), що надає слову значення “дуже”;
– префікс не-, що вказує на неможливість здійснення дії;
– наголошені суфікси -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий).

Вправа 428.
У сонне криштальнеє море вдивляється рання (ран|н|я) зоря. В снах віддзеркалена (від|дзеркал|ен|а) турбота денна (ден|н|а) . Сіється дощик невпинний (не|впин|н|ий), осінній (осін|н|ій). Розрослися тополі, роззеленілись (роз|зелен|ілись). Високо і густо розрісся (роз|ріс|ся) вишник. Горою нісся (ніс|ся) тихий спів.

Вправа 429.
Здоровенний [здорове́н:ий], здоров|енн|ий,
неподоланна [неподола́н:а], непо|дол|анн|а,
височенні [височе́н:’і], вис|оченн|і,
нескінченного [неск’інче́н:ого], не|с|кінч|енн|ого,
незбагненна [незбагне́н:а] , не|збагн|енн|а.

Вправа 430.
День був такий (важкий)! – День був такий важкенний!
(Страшний) гайдамака обома руками підняв над собою (здорову) шаблюку. – Страшенний гайдамака обома руками підняв над собою здоровенну шаблюку.
Круг них їжився (високий) жовтий комиш. – Круг них їжився височенний жовтий комиш. А темрява стояла (страшна) та чорна. – А темрява стояла страшенна та чорна.

Вправа 431.
Плине в слово моє течія нескінченної річеньки-мови. Перемагай себе сьогодні, і будеш нездоланний завтра.
Круча спускалась до берега широченними уступами. А невблаганний час минав і все судив нещадно.

Вправа 432.
Ми виконаємо священні заповіти батьків. Мене охопила несказанна гордість за мою подругу : вона стала переможницею конкурсу. Численні труднощі довелося долати альпіністам на їхньому шляху до вершини. Розцвітай, благословенний рідний край!

Вправа 433.
Життя дає уроки непрості, неоціненна ця наука. Сором силу в душі своїй мати і на працю її не віддати. Вічно будуть в світі і відданість, і віра, і любов. Благословенний мамин заповіт. Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку на незрівнянній українській мові! Я вірю в народ, що живе на Дніпрі, у сили його незоланні.
Шевченка, Франка, Українку, Дніпрі – власні назви пишуться з великої букви.
Неоціненна [неоц’інен:а], благословенний [благословен:ий], незравнянній [незр’івн’ан:’ій], нездоланні [нездолан:’і].

Вправа 434.
Доччина (дочка), Маріччина (Марічка), синиччина (синичка), лисиччин (лисичка).
Не можна вірити лисичці, бо вона дуже хитра. Любить лисичка обманювати інших. Мова лисиччина облеслива.

Нагадаємо, що подвоєні літери вживають для позначення на письмі подовжених м’яких приголосних [д:] , [т:], [з:], [ц:], [л:], [н:], [ж:], [ч:], [ш:] між голосними в
– іменниках середнього роду на -я;
– окремих іменниках чоловічого та жіночого роду на -я;
– іменниках жіночого роду з основою на приголосний у формі орудного відмінка однини перед закінченням на -ю;
– різних формах дієслова лити;
– словах іншомовних;
– прислівниках на -ння.

Вправа 435.
Навчання [навчан:’а], пізнання [п’ізнан:’а], умінням [ум,ін:’ам], терпінням [терп,ін:’ам], коріння [кор’ін:’а], роздоріжжі [роздор’іж:’і], піччю [п’іч:’у], зіллється [з’ілец:’а], сталлю [стал:’у], сміття [сміт:’а], проллєш [прол:’еш].

Вправа 436.
Запитувати – запитання, навчатися – навчання, розуміти – розуміння, мовчати – мовчання, визволяти – визволення.

Вправа 437.
Миттю, тінню, сіллю, ніччю, віддаллю, розповіддю, печаллю, памороззю, гуашшю, подорожжю.

Вправа 438.
Холодний вітер осінню дихнув. Посріблені ліси окуталися тінню. Ліс проріс високою папороттю. Задзвонять міддю труби лунко. Плаче стріла за ціллю, вечір кличе світання. Не звикнуся з чужою роллю.

Вправа 439.
Чиста совість є великою радістю. Світлійте людяністю , люди! Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. Якою гладдю вишито сліди майстерної сорочої ноги!

Опубліковано у Українська мова. Глазова О.. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222