§ 24 Склад. Правила переносу слів. Наголос. “Українська мова” О.Глазова 5 клас 2013 р. ст. 134-137

Нагадаємо, що склад – це частина слова, яка вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Голосні звуки є складотворчими. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. За кількістю складів слова бувають односкладові, двоскладові, багатоскладові. Склад, що закінчується голосним звуком, називається відкритим. Склад, що закінчується приголосним звуком, називається закритим. Нагадаємо, що голосні звуки – звуки , у творенні яких бере участь лише голос. Їх є шість: [а], [о], [у], [е], [и], [і] . Вправа 248. Слово(2,[о],[о]), звук(1,[у]), пісня(2,[і],[а]), спів(1,[і]), співати(3,[і],[а],[и]), мелодія(4,[е],[о],[і],[а]), музикальний(4,[у],[и],[а],[и]), тиша(2,[и],[а]), мить(1,[и]). Сло-во, звук, піс-ня, спів, спі-ва-ти, ме-ло-ді-я, му-зи-каль-ний, ти-ша, мить. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. Нагадаємо, що не з іменниками пишуть разом, коли – іменник не вживається без не: невіглас, негода; – додаванням до слова не утворюється новий іменник із протилежним значенням: неволя – рабство. Коли в реченні є протиставлення, тоді іменник з не пишеться окремо: не воля, а рабство. Вправа 249. Вчення в щасті украшає, а в нещасті у-ті-ша-є (4 склади). Де є життя, там є на-ді-я (3 склади). Науки вода не за-то-пить (3 склади), а вогонь не спалить. Змагаються не лише силою, а й у-мін-ням (3 склади). З пісні слова не ви-ки-да-ють(4 склади) і свого не вставляють. У словах у-ті-ша-є, на-ді-я всі склади відкриті. У слові за-то-пить два склади відкриті (за, то), один склад закритий (пить). У слові у-мін-ням один склад відкритий (у), два склади закриті (мін,ням). У слові ви-ки-да-ють три склади відкриті (ви,ки,да), один склад закритий (ють). У слові нещастя (біда) не з іменником пишеться разом. Не з дієсловами пишуть окремо: не затопить, не спалить, не викидають, не вставляють. В п’ятому реченні слова не викидають і не вставляють є однорідними членами,які з’єднані сполучником і. Вправа 250. Односкладові слова: дзьоб, край, льон. Двоскладові слова: знан-ня, не-бо, жит-тя. Трискладові слова: без-меж-ний, бе-ре-зень, кра-ї-на, лі-ле-я, тро-ян-да, чу-до-вий. П’ятискладові слова: да-ле-ко-сяж-ний, на-го-род-жений. У слові да-ле-ко-сяж-ний три склади відкриті (да, ле,ко) і два склади закриті (сяж, ний). У слові на-го-род-же-ний три склади відкриті (на, го, же) і два склади закриті (род, ний). Нагадаємо, що з рядка у рядок слова переносять по складах, проте не можна плутати правила переносу слів з правилом поділу слів на склади. 1) Одна літера не залишається в попередньому та не переноситься на наступний рядок. Наприклад, односкладові слова не переносять. 2) Буквосполучення дз та дж при переносі не розривають, якщо вони позначають один злитий звук [дз] та [дж]. Наприклад, нагоро-джу(а не нагород-жу). 3) Не можна апостроф і м”який знак відокремлювати від попередньої літери: вузь-ко(а не вуз-ько), роз’-їзд(а не роз-‘їзд). 4) не можна при переносі складних слів залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: шести-гранний (а не шестиг-ранний). 5) не розриваються при переносі буквосполучення йо, ьо: ма-йорить(а не май-орить), синьо-го(а не синь-ого). 6) Скорочення при переносі не відривають від слів, яких вони стосуються. 7) Слова з подвоєними буквами можна переносити так: знанн-ня і зна-ння. Проте при подвоєнні літер на межі значущих частин слова (префікса, кореня, суфікса) можливий тільки один перенос: без-зубий. Вправа 251. У словах ім’-я , скрип-ка, світ-ло-фор, ан-те-на відкриті склади я, ка, ло, ан, те, на, закриті – ім, скрип, світ,фор. У словах фа-со-ля, до-ля всі склади відкриті. Вправа 252. За-го-ло-вок, ар-мія, яма, чи-тан-ня, ран-ній, на-сі́н-ня, без-до-рі-жжя, пись-мен-ник, пі́-р’я, сміх, міль-йон, май-бут-ньо-го, тре-тьо-го, ма-йо-нез, піз-ньо-го, ге-дзик, над-дніп-рян-ський, під-зе-мел-ля,ку-ку-ру-дза, від-звук, пе-ре-дзвін, без-упин-ний. Насіння [нас’ін':а], пір’я [п,ірйа]. Нагадаємо, що наголос – це виділення складу в слові посиленням голосу. В українській мові наголос вільний (наголошеними можуть бути різні за порядком склади), рухомий (при зміні слова може переміщатися з одного складу на інший). В окремих випадках зміна наголосу змінює значення слова: доро́га – дорога́. Вправа 253. Черго́вий, ви́падок, предме́т, алфа́віт, вимо́ва, шо́фер, сто́ляр, нена́висть, ара́хіс, кіломе́тр, докуме́нт, інструме́нт, цеме́нт, дефі́с, ла́пки, о́лень, ведме́диця. Щоб перевірити наголос, можна звернутись до словника наголосів, місце наголосу також вказується в орфографічному та тлумачному словниках. Вправа 254. Сподівайся на працю, а не на ви́падок. Чита́ння для людини – як сонце для землі. Мудрі запита́ння – для розуму змагання. Листопа́д вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. Обстоювати по́ми́лку – двічі помилятися. У сірка очей позичив, та й ба́йду́же. Серед виділених слів подвійне наголошення мають наступні слова: помилка, байдуже. Позичити в Сірка очі – втратити почуття сорому, власної гідності. Вправа 255. Географічний а́тлас, блискучий атла́с. Приємна му́зика, талановитий музи́ка. Па́рне катання, парне́ молоко. Вправа 256. Дешева рибка, та дорога́ з неї юшка. Тоді доро́га успішна, коли розмова втішна. Струни на́строю настро́ю на бадьорий юний лад! Через край із се́рця рідне слово ллється. Оживи, козацька славо, у бандурних струнах, нехай серця́ звеселяться! Вправа 257. Запита́ння, зага́дка, о́лень, завда́ння, центне́р, по́милка, поми́лка, деревце́, па́ша,паша́, асиметрі́я, че́рга, живо́пис, поня́ття, апо́строф, закли́кати, заклика́ти, одина́дцять. Паша́ викликав свого слугу. Навколо розкинулась безкрайня па́ша. Я закли́кала своїх друзів у гості. Козаки на майдані заклика́ли до рішучих дій.

Опубліковано у Українська мова. Глазова О.. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222