§ 25 Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. “Українська мова” О.Глазова 5 клас 2013 р. ст. 140-144

ОРФОГРАМА літери е,и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів.
У наголошених складах звуки [е], [и] вимовляють чітко.
У ненаголошених складах [е] наближається до [и], [и] наближається до [е]. Звукозаписом таке вимовляння звуків записують [еи], [ие]. : [в еи с е́ л к а].

Тоді ,щоб знати, яку літеру слід писати, треба змінити форму слова або підібрати спільнокореневе слово, у якому голосний буде наголошеним: ве́село.

Щоб не добирати перевірне слово,можна використати наступні правила:
– у сполученнях -ере-, -еле- пишуть літеру е: очерет (ОРФОГРАМА буква е в сполученнях -ере-,-еле-);
– у сполученнях -ри-, -ли- пишуть літеру и: блищати (ОРФОГРАМА буква и в сполученнях -ри-, -ли);
– при зміні слова ненаголошений голосний звук випадає, тоді слід писати е: човен(бо човна) (ОРФОГРАМА випадний е).

В іншому випадку написання слова слід перевірити за ОРФОГРАФІЧНИМ СЛОВНИКОМ.

ОРФОГРАМА буква о, що позначає сумнівний ненаголошений голосний.
Звук [о] в ненаголошеному складі може вимовлятися із наближенням до [у], якщо в наступному складі є наголошений звук [у]: [з оу з у́ л’ а].

Вправа 262.
Ве́село – весе́лка; ши́роко – широ́кий; го́лубголу́бка.
Орфографічною помилкою називається неправильна передача усного мовлення на письмі.
Таких помилок допомагають уникати орфографічні правила (чітка рекомендація для написання).
Написання, яке здійснюється на основі правил орфографії, називається орфограмою.

Вправа 264.
Крило [к р ие л о́],
озеро [о́ з еи р о],
медівник [м еи д’ і в н и́ к],
береза [б еи р е́ з а],
велетень [в е́ л еи т е н’],
криниця [к р ие н и́ ц’ а],
глитати [г л ие т а́ т и],
грудень [г р у́ д еи н’],
кашель [к а́ ш еи л’],
півень [п, і́ в еи н’].

Вправа 265.
Де́рево, крикли́вий, шелесті́ти, чере́шня, крила́тий, триво́га, обере́жний, крижани́й, пелена́, криши́ти, стрепену́тися, мере́жити, зеле́ний, пере́каз, козиле́ць.
ОРФОГРАМА буква е в сполученнях -ере-, -ле- використана в словах: дерево, шелестіти, черешня, обережний, пелена, мережити, зелений, переказ, козелець .
ОРФОГРАМА буква и в сполученнях -ри-, -ли- використана в словах: крикливий, крилатий, тривога, крижаний, кришити.
Пишемо стрепенутися, бо тре́пет.

Вправа 266.
Те джерело́ називається крини́цею, що в посуху воду дає. Як не стрибне́ш у воду, не навчишся плавати. У висо́кого дерева й листя вели́ке. Хто хоче зрива́ти троянди, не має зважати на колючки. Хто ходить босий, тому череви́ки не муляють. Те́рен груш не родить. Золото і в болоті блищи́ть.

Вправа 267.
ОРФОГРАМА випадний е використана у словах: учень (бо учня), хлопець (бо хлопця), майстер (бо майстра), вітер (бо вітру), справедливий (бо правда), їдалень (бо їдальна), гривень (бо гривня), женці (бо жнець), шевця (бо швець).

Вправа 268.
Сумний грудень (грудня) і в свято, і в будень. Січень(січня) року початок, а зими середина. Як вітер (вітру) не дме, то очерет відпочиває. Хлопець(хлопця) з ремеслом у житті не пропаде. У шевця(швець) черевики завжди просять хліба. Мисливець (мисливця) на всі боки дивиться.

Вправа 269.
Зозуля [з оу з у́ л’ а],
кожуха [к оу ж у́ х а],
кропивою [к р о п и в о́ й у],
леваді [л еи в а́ д’і].

Вправа 270.
Мов крило лебедине, тиха музика лине. Журавель край поля стереже криницю, не здійметься вгору, не махне крилом. Колосом додолу хилиться пшениця, слухає розмову вітру з джерелом. Одгриміла гроза, теплий дощ одшумів, доцвіли блискавиці крилаті. Зробив з мухи два кожухи. Розумна дитина в батьковій свитині. Від людського поговору не запнешся пеленою.

Вправа 271.
Герой, чепурний, мелькати, минати, пенал, чекати, пирій, кочерга, цибуля, керувати, лиман, метро, деталь, велосипед, тремтіти, чебрець, печеніг, тривожний, метушня.
Ми не забудемо своїх героїв. Наш погляд зачарувала чепурна світлиця. За лиманом виднівся захід сонця.
Герой – сміливець, людина, яка здійснила подвиг.
Чепурний – охайний, чистий, акуратний.
Лиман – природне озеро.

Вправа 272.
Ранковий – вечірній, поразка – перемога, наступний – попередній, сваритись – миритись, відсталий – передовий, схвалювати – заперечувати, дурний – мудрий.
Краще з мудрим загубити ніж з дурним знайти.
Легше миритись ніж сваритись.

Вправа 273.
Зернина мішок береже. Ворону хоч пирогом годуй, а все буде чорна. Не криши два гриби до борщу, бо переборщиш. Ложкою годує, а черепком очі виколює. Черепаха повзе пустелею і бурчить: “Нащо стільки піску насипали? Чи тут у них ожеледь?”

Вправа 274.
Пишаюсь родом і своїм народом, бо це – життя моє, моя природа. Кий, Щек, Хорив і їх сестриця Либідь пливуть тисячоліттю навздогін. Читала мама “Кобзаря”, потім сіла вишивати. Вплелась Шевченкова зоря у рушники її крилаті. Посіяла мати в своїй колисковій зернини добра і тепла. Погойдує вітер калину, гортає листок за листочком. Цілющої води я зачерпнув з глибокої криниці.
Перше речення ускладнене такими однорідними членами: родом і народом та життя, природа.
Друге речення ускладнене такими однорідними членами: Кий, Щек, Хорив і Либідь.
Четверте речення ускладнене такими однорідними членами: добра і тепла.
Використана кома або сполучник і.
Власні імена пишемо з великої літери.

Вправа 275.
Дивитися вперед – думати про майбутнє.
Триматись середини – бути поміркованим.
Лишати слід – робити значний внесок.
Кидати слова на вітер – не виконувати обіцянки.
Лизати черевики – підлещуватися.
Набивати черево – об’їдатись.
Винаходити велосипед – братись за те, що вже відомо.
Тарас Шевченко залишив великий слід в українській поезії.
Деякі мої однокласники любили кидати слова на вітер.
Любив Павлусь нічого не робити, сидіти собі на печі та набивати черево.

Опубліковано у Українська мова. Глазова О.. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222