Що мене засмутило у творі Степана Васильченка «У бур’янах»? Твір-роздум

     Степан Васильченко у своєму творі описав нелегке життя кріпаків, зокрема дитинство Тараса Григоровича Шевченка.
     Твір дуже сумний, викликає глибокі переживання за життя героїв. Він мене засмутив тим, що люди не мали власної волі, адже були кріпаками. Бідні люди поверталися додому, втомлені тяжкою працею. За кожне запізнення їм могли писати прогул. І так з року в рік. «Нам усім – один талан – і дідові, і батькові, і дитині – довічне панське ярмо» – жалілися бідні люди.
     Старші діти не мали дитинства, бо вони мусили дивитись за своїми меншими братиками та сестричками, поки батьки важко працювали на полях пана. Засмутило те, що Катерина забула про свого меншого брата. Хлопчик сидів голодний та плакав. Сумно було читати, що з п’яти років почалося «дитяче бурлакування» малого Тарасика без нагляду батьків, без піклування та опіки рідних. Засмучує також те, що хлопець не міг відвідувати школу, хоч був дуже талановитою дитиною.
     Нелегким було дитинство хлопця. І ніхто не думав, окрім баби, що Тарасик, коли виросте, стане Великим Кобзарем і талановитим художником.

Опубліковано у 5 клас, Українська література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222