Алегоричність образів поезії Володимира Сосюри «Сад».Твір

     Володимир Сосюра передав у своїх віршах палку любов до любої серцю України.
     Коли він не міг сказати відкрито всі думки про неї, щоб вірш не порізала цензура, він використав алегорію. Таким відомим віршем є «Сад». Його хочеться порівняти з поемою Тараса Шевченка «Сон». Під образами він приховав реальні особи, явища та предмети. Так наш багатостраждальний народ постає в образі прекрасного саду. В рядках « а ми дивилися назад і за минулим сумували» оспівується славне козацьке минуле наших прадідів. Ті, хто забув свої корені, «руками власними тюрму творили собі одвічну». Без рідної мови «в саду розкішному лишились одні пеньки та бур’яни». Про поетів та письменників , що забули про долю рідної землі , читаємо:
          «і з нас співців собі купили,
          щоб грали їм на струнах тих».
Читаємо наступні рядки і згадується сміливість наших молодих хлопців під Крутами, які поклали свої голови у нерівному бою за волю України :
          «і похоронно над полями
          кричав та плакав чорний крук…
          Він нам кричав про волі гнів,
          щоб ми повстати захотіли… ».
     Але поет вірить, що прийде час, коли нація оновиться, як сад восени .Перед ним відкриється брама нового життя. Народ відчує себе господарем на своїй рідній землі, залунає рідна мова, піднесеться духовно, бо повернеться до споконвічних моральних цінностей.

Опубліковано у 8 клас, Українська література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222