Краса інтимних почуттів у вірші Володимира Сосюри «Васильки». Твір

     Тему кохання не обминув, мабуть, жоден поет. Створено безліч пісень та віршів про ці високі почуття.
     Я хочу звернути вашу увагу на невеличкий вірш Володимира Сосюри «Васильки».
У його рядках відчувається душевність та щирість почуттів. Автор порівнює очі коханої з квітами: «а у тебе, мила, васильки з-під вій». Які ніжні та прості слова! Хоч життя плинне, та справжні почуття не вмирають.
          Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
          і ось так же в полі будуть двоє йти,
     але нас не буде…
Як безкрайнє синє небо, так нема закінчення чудовим почуттям. Бо вони неповторні та вічні! Герой бачить себе із милою васильками у полі. Ним будуть іти вже інші двоє закоханих:
          Так же буде поле, як тепер, синіти,
          і хмарки летіти в невідомий час,
          і другий, далекий, сповнений привіту,
          з рідними очима порівняє нас.
     Вірш розкриває неповторність, красу та щирість почуттів. Так прекрасно підібрані слова, так точно передано настрій!

Опубліковано у 8 клас, Українська література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222