Вічна проблема життєвого вибору у вірші Бориса Олійника «Вибір». Твір

     Вічна проблема вибору не раз постає на життєвій дорозі, про неї задумувався не один поет.
     Змінюються покоління. Життя людства мов «вічна колиска», що гойдається «маятником» в буремні «над штормом, над шабельним блиском» і мирні «над леготом теплим в житах» часи. «Життю — ні кінця, ні начала», — пише Борис Олійник у своєму вірші. Бачимо, що мова йде не про конкретну людину, героя вірша, а про людство в цілому, а значить про кожного з нас. Це роздум про вибір світогляду, філософії життя, правильної життєвої позиції. Цей вибір є різним. Можна бути пасивним споглядачем усього, пристосуватися до обставин і не залишити по собі ніякого сліду.
          Один передбачливо очі
           Прикрив ще на крок від межі,
           Ввійшовши клітиною ночі
           Тихенько: чи жив, чи й не жив?
А можна жити повноцінним життям. Вчитися, працювати і досягати успіхів. Свою майстерність, уміння і талант дарувати людям. Шукати істину. Не зупинятися на досягнутому. Ніколи не миритися з несправедливістю. Свідомий вибір не є легким. Він потребує мужності, а в особливих випадках навіть самопожертви.
          А інший — на кроки не міряв:
          Летів, і гримів, і… згорів.
За таких умов життя не є даремним, бо залишений спадок стає надбанням людства. А пам’ять про видатних людей є вічною.
          І люди відкрили в сузір’ях
          Зіницю нової зорі.
     Поезія автора – заклик до роздумів про життя. Це вічне протиборство добра і зла. Важливо знайти своє місце в житті. Що ж до себе, то автор говорить однозначно:
          Я б вибрав найвищу почесть:
          У чистім і чеснім бою
          На чорному мармурі ночі
          Зорю записати свою!
     А читачу дається можливість зрозуміти сенс буття і робити правильний вибір.

Опубліковано у 8 клас, Українська література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222