Щирість патріотичних почуттів ліричного героя у вірші Володимира Підпалого «Тиха елегія». Твір

     Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали поезію Володимира Підпалого.
     Ліричний вірш «Тиха елегія» є задумливим роздумом про патріотизм. Читаємо і розуміємо справжню суть його. Він не у гучних словах, закликах та гаслах без дії, а мовчазній щирій глибині душі.
     Бо Україна для справжніх патріотів – це й блакитні стрічки “рік, річок, і річечок, і потічок”, і “ясні зорі, тихі води”, і “степи, озера, яблуні в саду”, і рідна мова, що з колискової синові лине в тихому співі… Така людина ніколи не зрадить свою землю:
     …від них не відокремлю
     себе і тоді, як в землю перейду…
     Від вірша віє глибиною думки, душевністю та щирістю. У невеликому вірші передано дуже багато роздумів про справжню суть любові до України. І в наш непростий час кожен з нас повинен усвідомити, що він є душею нашої славної України.

Опубліковано у 8 клас, Українська література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222