У чому полягає трагедія Маргарити? Гете “Фауст”. Твір-роздум

       На мою думку, Мефістофель, підштовхуючи Фауста до обману, спричинює трагедію Маргарити, її фатального кохання. Молода і красива, проста і наївна, чутлива і ніжна. Вона покохала Фауста усією душею, усім серцем і готова заради нього йти на все. Її слова передають це почуття так:
   О голубе, я так тебе люблю.
   Що воленьку у всім твою вволю.
       А Фауст? Для нього вона була лишень уособленням тієї щасливої миті, про яку він мріяв. Недарма дружба Фауста і Мефістофеля дуже непокоїла Маргариту. Про неї вона говорила так:
   Послухаєш, то й гарно кажеш ти,
   А все ж тривога обіймає,
   Бо у тобі Христа немає.
   Горе мені тяжке,
   Що ти попав у товариство таке.
       Маргарита і Фауст зовсім різні. Їх стосунки з самого початку були приреченими і не могли б мати майбутнього. У них різна мета. Він інтелектуал, неспокійна душа котрого перебуває у постійному пошуці істини. Вона – проста дівчина, щира і відверта у своїх намірах. Фауст хоча і кохає широ, не уявляє собі це почуття кінцем шукань.
       Задля Фауста Маргарита готова була йти на все. Вона інтуїтивно відчувала небезпеку, проте серце відмовлялося у це вірити. Про свої сумніви вона говорить так:
   Для тебе я піду на все.
   А це їй часом не зашкодить?
Маргарита підливає отрути, що дав Фауст, до води, бо повірила, що це лише снодійне. Мати випиває і помирає. Нещасна Маргарита залишається сама зі своєю бідою. Вона чекає дитину. Через неї, відстоюючи честь сестри у двобої з Фаустом , гине її брат Валентин. Не маючи сил боротися з ганебним осудом, вона вбиває і свою дитину. Трагедії, що переслідують її – вбивство матері, втрата брата, страта дитини – загострюють почуття провини. Вона щиро розкаюється у вчиненому і вірить, що покарання є заслуженою карою за всі її гріхи.
       Фауст усвідомлює свою провину перед дівчиною і вимагає від Мефістофеля перенести його до неї у в’язницю. Він пропонує їй утечу. Маргарита не звинувачує ні в чому Фауста. Вона картає себе за свою «сліпоту» і не витримавши горя, яке її спіткало, збожеволіла. Така розв’язка кохання. Вона закономірна. Глибоко релігійна Маргарита відмовляється від порятунку втечею, від допомоги Фауста, бо їй не потрібна угода з дияволом, під впливом якого він перебував. Фауст повертається з в’язниці ні з чим.
       Фауст, став причиною як щастя, так і страждань Маргарити. І тільки зі смертю Маргарити усвідомив все зло, яке заподіяв і зрозумів сутність справжнього кохання. Його слова є свідченням того:
   Природу дивну дав мені в уділ,
   Дав силу – почувать, зажить її,
   Не подивлять споглядачем холодним….

Опубліковано у 9 клас, Світова література. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

22222